Сучасна війна диктує свої вимоги, бо основний тягар бойових дій лягає на підрозділи піхоти

Сучасна війна диктує свої вимоги до озброєння піхоти. Основний тягар бойових дій лягає на підрозділи піхоти ланки відділення-взвод-рота, пише Юрій Бутусов, інформують Патріоти України.

І вогнева міць піхоти є ключовим фактором бойової ефективності військ.

Наявність Мінських угод обмежує застосування важких озброєнь (зокрема артилерії), і покладатися на артпідтримку не приходиться. Більшість зіткнень вирішуються засобами вогневої підтримки піхотних рот.

Бої на Донбасі характеризуються такими факторами:

1. Обмеження на застосування артилерії і бронетехніки, що обмежує мобільність і вогневу міць військ ручним озброєнням піхоти.
2. Локальний, осередковий характер бойових дій.
3. Швидкоплинність вогневих контактів.
4. Ефективність маневрених дій забезпечується автономними малими бойовими групами піхоти, які в пішому порядку повинні зберігати мобільність, скритність і достатню вогневу міць для забезпечення переваги в ході вогневих контактів.
5. Основна загроза – піхота супротивника, польові укріплення і вогневі точки.

Тобто існує гостра необхідність в озброєнні піхоти комплексами озброєння декількох рівнів для виконання бойових завдань з урахуванням вищевказаних факторів:
1. Перенносне озброєння для автономних бойових груп ланки – відділення-рота.
2. Перевізне піхотне озброєння батальйону як головної оперативної одиниці на фронті.
3. Озброєння бригади.

Із спілкування з бійцями на передовій можу зробити висновок, що озброєння піхоти необхідно доповнити. Про зв’язок і системи управління писати не буду – те, що закритого військового зв’язку і систем управління досі немає, і не зрозуміло коли з’являться, – це просто за гранню, це просто соромно і безглуздо. Але хотілося б пару слів сказати про зброю піхоти. Хотілося б, звичайно, побачити такі зразки для масового озброєння:

1. Легкі переносні ракетні комплекси типу “Корсар” від КБ”Луч”, передусім з осколково-фугасною бойовою частиною для ураження укріплень і живої сили супротивника на фронті. Пускова установка важить 9 кг, ракета в контейнері – 15 кг Наведення – по лазерному променю, тобто точність і надійність високі. Запускати можна зі станка (ще 6 кг), але можна і з будь-якої опори. Ракети “Корсара” дешевші “Стугни”. Така зброя для піхоти життєво потрібна – це довгі руки, які можуть значно збільшити дистанцію ефективного ураження супротивника, компенсувати нестачу артилерії.

2. Міномети 60 мм. Розроблені на заводі “Маяк”, освоєні у виробництві “Укроборонпромом”, дослідна партія випробовувалася в 92-ій мехбригаді, відгуки за результатами випробувань дуже високі. Дуже точна і потужна зброя для ураження по навісній траєкторії супротивника в укриттях. Закуплені до них вже 30 тисяч мін за кордоном. Але поки 60 мм на озброєння силових структур України, на жаль, не поставляються. А шкода, це теж дефіцит. Причому освоєно і виробництво мін до міномета, з високою мірою локалізації.

3. Болтові снайперські рушниці 7,62 мм. “Зброяр” освоїв виробництво цілком якісних снайперських рушниць звисокою мірою локалізації виробництва. Вони користуються популярністю в Україні. Сподіваюся, що їх все-таки включать в план закупівель. Є і інші виробники, можна навіть конкурс провести. Рушниці зараз як конструктор – можна різні готові комплектуючі купувати, буде конкуренція. Необхідно налагодити виробництво снайперських патронів.

4. Гострий дефіцит на фронті боєприпасів для підствольних і автоматичних гранатометів. Тут необхідно налагодити власне виробництво. Гранатомети на озброєнні є, і є навіть виробники в Україні(наприклад, “Ленінська кузня”), але без наявності боєприпасів масштаби застосування дуже обмежені. Постачання з Болгарії не покривають і малої долі потреб.

5. “Маяк” налагодив виробництво гранатометів РПГ- 7 – але потрібне своє виробництво осколкових гранат. Попит великий, постачання з Болгарії потреби поки закривають, але, враховуючи постійну витрату, розумно будувати своє.

А взагалі необхідно, звичайно, проводити заміну неефективних військових керівників на тих, хто здатний і мотивований спланувати і реалізувати військову реформу. Тобто виписати реалістичну концепцію бойового застосування, нову оргштатну структуру, систему бойової підготовки, і під них – нову комплексну програму озброєння. Де піхота отримає все те, що їй необхідно для сучасної війни.

Тільки за умови зміни концепції бойових дій і системних змінах величезний військовий бюджет буде спрямований на фінансування бойових підрозділів піхоти і забезпечить виділення достатніх засобів для сучасного озброєння.