Тереза Мей: Brexit означає Brexit. Це історичний момент і шляху назад немає

Кришнадев Каламур, письменник і старший редактор The Atlantic, розповідає, що ж буде після Brexit з Британією і ЄС, і чи є шанс повернути все назад, повідомляють Патріоти України.

Що ж зробив уряд Великобританії 29 березня?

Посол Великобританії в Європейському Союзі доставив листа від прем'єр-міністра Терези Мей в офіс президента Європейської ради в Брюсселі. Посилаючись на статтю 50 Лісабонського договору, Великобританія офіційно приступила до переговорів про вихід зі складу ЄС. Почався процес, який став відомим як Brexit.

Як ми тут опинилися?

23 червня 2016 року британці приголомшили політичний істеблішмент Європи, віддавши 52% голосів за вихід з ЄС. Прем'єр-міністр Девід Кемерон, який виступав за членство Великобританії в блоці, і надав народу право вирішувати долю членства в ЄС, подав у відставку.

Після нетривалих політичних баталій, в ході яких всі фаворити на посаду прем'єра зазнали невдачі, Тереза Мей, яка також підтримувала ідею залишитися в ЄС, стала новим прем'єр-міністром Королівства. Вона пообіцяла, що буде поважати рішення більшості, зруйнувавши останні надії тих, хто сподівався на зміну курсу. Вона заявила, що запустить статтю 50 Лісабонського договору, механізм, з допомогою якого переговори про вихід Великобританії з ЄС можуть розпочатися в березні 2017 року.

Але поки місцеві політики сперечалися зі своїми європейськими колегами про формат майбутньої співпраці Великобританії і ЄС, в листопаді минулого року Високий суд Лондона постановив, що уряд не має повноважень посилатися на статтю 50, заявляючи, що такі повноваження повинні бути покладені на парламент. Уряд звернувся у Верховний суд Великобританії, який погодився з рішенням суду нижчої інстанції. Після декількох тижнів напруженої роботи, 13 березня парламент проголосував за право уряду на запуск статті 50. Три дні потому рішення було схвалено королевою Єлизаветою II. 29 березня Мей почала процедуру Brexit.

Вихід з ЄС відбудеться негайно?

Ні. Стаття 50 дає Британії та ЄС два роки для досягнення угоди про те, як буде виглядати Brexit. Найбільш ранній термін, коли можуть завершитися всі процедури – 29 березня 2019 року. До тих пір Великобританія залишається повноправним членом ЄС, але не бере участі у прийнятті рішень.

Однак навіть дворічний термін – це дуже оптимістичний прогноз. Один анонімний високопосадовець ЄС сказав журналісту Financial Times: «Завершити все за два роки неможливо. Чим більше вивчаються деталі, тим більше з'являється ускладнень і юридичних складнощів». Філіп Хеммонд, колишній міністр закордонних справ Великобританії, що займає зараз посаду канцлера казначейства, попереджав в минулому році, що Brexit може зайняти шість років.

Що буде далі?

Спочатку уряд країни скасує дію закону про Європейські співтовариства від 1972 року, завдяки якій став можливим вступ до ЄС, потім законодавство Євросоюзу буде перенесено в британське законодавство. Це дозволить не тільки убезпечити бізнес від потенційних проблем, навіть коли Великобританія покине ЄС, але і дасть можливість британським законодавцям скасувати європейські норми, що здаються їм обтяжливими або недоречними.

Потім починаються переговори, які обіцяють бути досить складними: мова йде не тільки про майбутнє ЄС і Британії, але і долі приблизно 4 мільйонів людей (3 мільйони громадян ЄС і 1 мільйон британців), що живуть по обидва боки Ла-Маншу.

Чимало дискусій ведеться також про те, чи буде це «м'який» або «жорсткий» Brexit. Перший варіант залишить відносини двох сторін практично без змін: Королівство отримає доступ до європейського ринку, а громадяни країн ЄС зможуть відвідувати Британію без будь-яких обмежень. Жорсткий Brexit передбачає скасування вільного переміщення і втрату доступу до єдиного ринку. Насправді, оскільки імміграція є однією з причин виникнення Brexit, остаточне врегулювання, ймовірно, буде десь між «м'яким» і «жорстким» варіантом.

Чи нашкодить Brexit економіці Великобританії?

Говорити про це занадто рано. Найгірші прогнози Brexit не виправдалися. Країна рухається до повної зайнятості і зростає швидше, ніж інші великі країни з розвиненою промисловістю, але інфляція залишається високою і фунт приблизно на 15% нижче по відношенню до американського долара.

Чи можна повернути все назад і скасувати Brexit?

Хоча істотна меншість британців хотіли б так думати, перегляд підсумків Brexit в нинішніх реаліях став би справжнім політичним самогубством. Дві речі, за які багато жителів Альбіону критикують членство ЄС – це передбачувана втрата суверенітету і масова імміграція громадян країн-членів блоку. Найближчим часом навряд чи щось зміниться. До того ж, заява Терези Мей про те, що «Brexit означає Brexit», дає підстави вважати, що уряд не скасує рішення, прийняте більшістю громадян. Вона повторила цю тезу в середу, заявивши в парламенті: «Це історичний момент, шляху назад немає».

Але ніколи не говори ніколи. Джон Керр, британський дипломат який написав текст статті 50, яку Мей запустила в середу, повідомив Палаті лордів минулого місяця: «Якщо б, поглянувши в прірву, ми змінили свою думку про вихід з ЄС, ми змогли б це зробити, і ніхто в Брюсселі не зміг би нас зупинити». Жан-Клод Юнкер, президент Європейської комісії, минулого місяця також висловив надію, що «настане день, коли англійці знову зійдуть на борт», залишивши надію, нехай і примарну, англійцям, які хочуть залишитися в складі ЄС.

Що буде далі з Великобританією?

Це може бути одним з найбільш спірних питань з моменту оголошення Brexit. Сполучене Королівство Великобританії включає в себе Англію, Шотландію, Уельс і Північну Ірландію. У той час як Англія і Уельс проголосували за вихід з ЄС, переважна більшість голосів у Шотландії і Північній Ірландії були за членство в блоці. Brexit торкнеться і їх. Уряд Шотландії заявляє про бажання відділення від Великобританії, розраховуючи провести референдум про незалежність у період між осінню 2018 року і навесні 2019 року.

А є ж ще і Північна Ірландія. Її межа з Ірландською Республікою є єдиним наземним кордоном Великобританії з ЄС. Критики Brexit кажуть, що відкриті кордони між Північною Ірландією та Ірландською Республікою є наріжним каменем Угоди Страсної П'ятниці 1998 року, і будь-яка угода, яка не бере це до уваги, поставить під загрозу мирну угоду. У Північній Ірландії також велися заклики до референдуму про вихід зі Сполученого Королівства та приєднання до Ірландської Республіки, хоча перспектива у цієї затії невеликі.

Що буде далі з Європейським союзом?

Ще дев'ять місяців тому існували побоювання, що вихід Великобританії посилить вплив євроскептиків по всьому ЄС. Дійсно, опитування в Данії показували, що країна проголосувала б за вихід з ЄС, якщо б такий референдум був проведений (такий референдум не заплановано). Ультраправі партії по всій Європі також раділи новинам з Великобританії.

Однак з тих пір рейтинг схвалення ЄС зріс у всіх державах-членах. Навіть в Данії відсоток людей, які підтримали референдум в стилі Brexit, впав. Очікувані перемоги популістів на виборах в Європі не відбулися, принаймні, поки що.