Волонтер: Боєць у полоні, а бригада оголошує його в розшук як дезертира. Найлегша справа, правда?

Військовий-контрактник Тарас Гап'як три роки служив у ЗСУ на Донбасі, а коли потрапив у полон до терористів "ЛНР", командири просто від нього відмовилися.

Про це в блозі на "Обозревателе" написала волонтер Діана Макарова, повідомляють Патріоти України.

"Тарас пішов служити в армію з 19 років. І одразу попав на фронт. Служив він срочником. Прошу вас запам’ятати цей факт. І тут одразу постає питання – як так, невже срочники воювали у нас на фронті? Так, воювали. У дуже великій кількості. Якщо ви цього досі не знаєте – я просто подивуюсь вам, і ми підемо далі. Воював Тарас у бойовій 24-й бригаді. Увесь час на нулях (позиції на лінії фронту. – Ред.)", - розповіла волонтер.

За словами Макарової, після закінчення строкової служби Тарас підписав контракт і продовжив службу у 24-й бригаді.

"Вони стояли вже більше року, коли бригада знову, вже вдруге, вийшла на фронт. І перший батальйон … перейшов на нові позиції. На нові нулі. Навіть не виходячи на бойове злагодження. А Тарас перейшов на третій рік своєї служби на фронті. На нулях. Завжди. Три роки – з 19-ти до 21-го свого року життя", - написала волонтер.

Вона розповіла, що раптом Гап’як зник і про це дізналися першими навіть не в бригаді. Першою дізналася мама бійця, коли її син зателефонував їй з невідомого номера і сказав, що з ним усе гаразд.

"Через два дні і бригада взнала про те, що один з її бійців знаходиться у полоні. Прошу уваги – аж через два дні. Тобто, опорний пункт, де знаходився сержант Гап’як, не одразу повідомив про зникнення одиниці особового складу. І далі закрутилось, подумаєте ви. І зробите помилку. Нічого не закрутилось. Далі була тиша. Ніхто нічого мамі не повідомляв. Ні комбриг, ні комбат, ні комроти, ні замполіт бригади, або, як це називається – заступник командира з морально-психологічного виховання", - написала Макарова.

Вона додала, що комбриг ігнорував матір бійця, а тому усім займалися волонтери.

"Отже, бригада знає, що боєць знаходиться в полоні. Що йому дали змогу сказати кілька слів мамі. Що телефон, з якого він дзвонив – знаходиться в "ЛНР". "ЛНР" підтверджує – боєць у полоні. І бригада оголошує бійця в розшук… на українській території АТО. Як дезертира. Найлегша справа, правда?" - написала волонтер.

Вона розповіла, що мати їздила на фронт шукати свого сина, а від неї всі ховалися і ніхто нічого не говорив. А тепер жінка взагалі отримує погрози.

"Записати такого зниклого перебіжчиком – найлегша справа. Підписати й поставити галочку. Як і сталось з Тарасом Гап’яком, звичайним хлопцем з Бориславу. Хлопцем, який три роки прикривав нас із вами собою", - підкреслила Макарова.